Нашого квіту по всьому світу

   Із моїх рук уже пішли в люди, у бурхливий океан життя талановиті вихованці. Ще недавно відкривала  їм очі на світ: дитячий вік допитливий  та проникливий,  легко схоплює будь-яке слово, тому мала можливість засіяти душу своїм учням добірним зерном.  Пропрацювавши  в школі більше сорока років, зрозуміла, що справжня справа вчителя робиться  виключно нервами: треба, так би мовити, заразити дітей працелюбством, свідомим і розумним ставленням до частковостей життя. Одним сухим міркуванням нічого не вдієш, доброго сліду не залишиш. Тут необхідна праця нервів. І результат — вражаючий.

  Міхалькова Поліна — випускниця 2015 року.  Закінчила школу із золотою медаллю. Зараз студентка Карлового університету в Празі, головного університету  Центральної Європи. Вчиться на філософському факультеті. Опановує  історію, культуру і мову слов’янських народів: російську, українську, чеську, сербську, болгарську і словенську.

   Із скромної, несміливої  дівчинки виросла красуня, розумниця, інтелектуалка. Приходить до школи, приїхавши із навчання на канікули, побачитися зі своїми  наставниками тепер уже в ролі нашої колеги.

   Ще двоє моїх учнів, випускників 2004 року, працюють за кордоном. Гаврилюк  Олексій  –  програмістом у Польщі,  а Зуйков  Валерій – лікарем у Лондоні. Отримавши найвищі бали  в атестаті, вони змогли  вибрати  престижні професії.  Валерій почав навчатися в Харківському  національному медичному університеті,  закінчив навчання в Греції. Там же працював лікарем,  та щоб отримати хорошу фахову підготовку, поїхав стажуватися до Лондона. Тепер він лікар-онколог, а також читає лекції майбутнім англійським медикам. Недаремно закінчив 8-у спеціалізовану.  Має високий рівень англійської.  Коли буває в Україні,  неодмінно заходить провідати вчителів, адже їхні образи живуть у його серці поряд з найдорожчими йому образами матері та бабусі.

   Багато важить,  пересвідчуюся на долях випускників, дух закладу, але цей дух живе не в стінках,  не на папері, а в характері вчителів і звідси переходить у характер учнів. Такий же наполегливий,  відповідальний,  як і його мама, вчителька української мови й літератури нашої школи Антоніна Олексіївна, Гаврилюк. Олексій живе у Любліні, працює програмістом у Міжнародній компанії  «ДАТА-АРТ».  Закінчував Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». За фахом інженер системний аналітик-дослідник.

   Усім своїм учням  дала школа дорогу в життя,  переплавивши на гарячому тиглі свого щирого серця всі болі й клопоти дитячого зростання. І в милого, юного, кострубато-їжакуватого створіння виплекала тверді грані Людини й Громадянина.

   Учителям же безмежна любов до своєї праці й насамперед дітей дає можливість на довгі роки зберегти бадьорість духу,  ясність розуму та свіжість вражень. Без цих якостей їхнє життя перетворилось би на муку. Педагогам вихованці дарують натхнення, імпульс молодості, своєю присутністю  в сердечній дружбі подовжують їхнє активне життя.

      Тетяна Пивоварова