Програма експерименту "Мережева ПРОЕКТорія"

Програма експерименту "Мережева ПРОЕКТорія"

Актуальність дослідження

На сучасному етапі інтенсивне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сфері освіти є національним пріоритетом. Освітнє середовище школи, побудоване засобами єдиного інформаційно-освітнього простору та Інтернет- технологій відповідає стратегічному реформуванню сучасної освіти щодо входження її до Європейського інформаційного освітнього простору.

За звичай учнів не треба навчати взаємодії в соціальних сервісах. Навички такої роботи діти отримують, спілкуючись у Інтернет-середовищі. Найчастіше така діяльність не має освітнього змісту, а носить лише розважальний характер. Отже, мета педагога – навчити учнів використовувати мережеві технології з освітньою метою. А для цього учитель повинен впевнено володіти інформаційно-комунікаційними технологіями. Крім того, необхідно знайти такі варіанти використання зазначених технологій у навчанні, щоб реалізувати можливість цілеспрямовано і стратегічно зорієнтовано організувати навчальний процес, самоосвітню діяльність школярів, сприяти розвитку особистості учня, забезпечити реалізацію ключових компетентностей.

Сьогодні технологія проектної діяльності вважається однією з перспективних технологій навчання та виховання, тому що вона створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

В основі методу проектів лежать: розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів; уміння орієнтуватися в інформаційному просторі; уміння самостійно конструювати свої знання; уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки; уміння критично мислити. Мета проектного навчання полягає в тому, щоб створити умови, завдяки яким учні: 1) самостійно й охоче набувають необхідних знань із різних джерел; 2) навчаються використовувати отримані знання для вирішення пізнавальних і практичних завдань; 3) набувають комунікативних умінь, працюючи в різних групах; 4) розвивають дослідницькі вміння (уміння визначати проблеми, збирати інформацію, спостерігати, проводити експеримент, аналізувати, формулювати гіпотези, узагальнювати); 5) розвивають системне мислення.

Нагромаджений вже сьогодні в Україні та за кордоном досвід переконливо засвідчує, що метод проектів, як одна з інтерактивних форм навчання, сприяє інтенсифікації та оптимізації навчального процесу і дозволяє учням аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу, зробити засвоєння знань більш доступним, конструювати свої знання тощо.

Ідеальним підходом є мережеві проекти, які можна розглядати як спільну навчально-пізнавальну, творчу чи ігрову діяльність учнів, що має спільну мету, узгоджені методи, засоби діяльності, та направлені на досягнення спільного результату цієї діяльності через інформаційні та телекомунікаційні технології.

Види мережевих проектів:

- предметні та інтегровані;

- навчальні та позаурочні;

- телекомунікаційні та з частковим використанням телекомунікацій;

- з різноманітним використанням мережевих можливостей.

Мережеві технології

1. Web-квести

Формування навиків інформаційної діяльності – задача не тільки й не стільки змісту освіти, скільки технологій навчання. Одним із перспективних напрямів формування інформаційних та комунікаційних компетенцій є технологія освітніх web-квестів (Web Quest), що засновані на проектному методі навчання та припускають пошукову діяльність учнів із застосуванням нових ІКТ.

Web-квест – проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.

Освітній web-квест – це сайт в мережі Інтернет, з яким працюють цчні, виконуючи ту чи іншу задачу. Особливістю освітніх web-квестів є те, що частина чи вся інформація для самостійної чи групової роботи учнів з ним знаходиться на різних web-сайтах, присвячена певній темі і складається з кількох, пов'язаних єдиною сюжетною лінією розділів, насичених посиланнями на інші ресурси Інтернет.

Web-квести можуть бути короткостроковими і довгостроковими.

Короткострокові web-квести, спрямовані на набуття знань і здійснення їх інтеграції в свою систему знань. Робота над ними може займати від одного до трьох занять.

Довгострокові web-квести спрямовані на розширення і уточнення понять. По завершенні роботи над довгостроковим web-квестом, учень повинен вміти вести глибокий аналіз отриманих знань, уміти їх трансформувати, володіти матеріалом настільки, щоб зуміти створити завдання для роботи над темою. Робота над довгостроковим web-квестом може тривати від одного тижня до місяця (максимум двох).

Web-квести найкраще підходять для роботи в міні-групах, однак існують і web-квести, призначені для роботи окремих учнів.

Web-квест може стосуватися одного предмета або бути міжпредметних. Дослідники відзначають, що в другому випадку дана робота ефективніша. Розробляються такі веб-квести для максимальної інтеграції Інтернету в різні навчальні предмети на різних рівнях навчання в навчальному процесі. Вони охоплюють окрему проблему, навчальний предмет, тему, можуть бути і міжпредметних.

Важливою умовою успішної роботи в проектній технології квести-уроку є присутність в аудиторії комп'ютерного обладнання з підключенням Інтернет-послуги. Іншою умовою є наявність ПК в учнів, що дозволяє в домашніх умовах продовжувати працювати з навчальними матеріалами.

2. Телекомунікаційні проекти

Найефективнішим у навчально-виховному процесі, як свідчить світовий досвід, є використання комунікаційних можливостей всесвітньої мережі, а саме, спеціально організованої діяльності, в якій учасники з різних регіонів міста, країни, різних країн світу разом співпрацюють над цікавою для всіх проблемою, навчальним завданням, обмінюючись за допомогою швидкодіючої мережі не тільки результатами своєї діяльності, а й методами дослідження, обговорюючи проміжні результати, спілкуючись з опонентами і однодумцями.

Колективна мережева співтворчість на сьогоднішній день – вища форма Інтернет-діяльності.

Навчальний телекомунікаційний проект – це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має спільну мету – дослідження певної проблеми, узгоджені методи, способи діяльності і направлена на досягнення спільного результату.

Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім в тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні. Розв'язання проблеми, закладеної в будь-якому проекті, завжди вимагає залучення інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібно, як правило, більш глибока інтеграція знання, що передбачає не тільки знання власне предмета проблеми, який досліджується, але і знання особливостей національної культури партнера, особливостей його світовідчування. Тематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання цілком природно вимагало залучення властивостей комп'ютерних телекомунікацій.

Відносно характеру контактів, телекомунікаційні проекти розподіляються на:

- внутрішні або регіональні (тобто в межах однієї країни);

- міжнародні (учасники проекту є представниками різних країн).

Мета Програми: отримання нової якості освіти учнів через впровадження інформаційних технологій, мережевих інформаційних технологій, мережевої проектно-пошукової діяльності, що відповідає вимогам суспільства інформаційної цивілізації.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що розвиток комунікативних компетентностей учнів через участь в мережевій проектній діяльності буде ефективним за умови:

- розробки механізму інтеграції мережевої проектної діяльності в освітній процес школи, розвиток системи її організації;

- розвитку ресурсної бази школи (нормативно-правової, матеріально-технічної, навчально-методичної, кадрової, організаційної);

- впровадження в освітню діяльність школи продуктивних педагогічних технологій, методів й форм навчання, що підвищують ефективність роботи з учнями в процесі проектування;

- організації активного й успішного досвіду участі учнів та вчителів в мережевій проектній діяльності, реалізації потенціалу учнівського та педагогічного колективу;

- удосконалення науково-методичної та інформаційної підтримки педагогів в роботі з учнями з формування вмінь та навиків мережевого проектування.

Об’єкт дослідження: процес навчання проектної діяльності учнів по коштах телекомунікацій в навчально-виховному процесі школи та позашкільній діяльності.

Предмет дослідження: система формування соціальної та комунікативної компетентності учнів у школі через мережеву проектну діяльність, методика створення мережевих та телекомунікаційних проектів.

Дана програма покликана забезпечити поступовий розвиток одного з напрямів діяльності школи як інноваційного закладу – роботи з організації мережевої проектної діяльності учнів.

Для реалізації поставленої мети та висунутої гіпотези визначено завдання дослідження:

1. Забезпечити опанування учасниками навчально-виховного процесу мережевої проектної технології у навчанні та вихованні.

2. З’ясувати основні тенденції розвитку учня в умовах впровадження мережевої проектної системи у навчанні та вихованні.

3. Визначити специфіку використання методу мережевих проектів із урахуванням вікових особливостей дитини та її індивідуального життєвого досвіду.

4. Зменшити перенавантаження учнів фактологічним матеріалом, зробити наголос на форми роботи по самостійному здобутті знань з метою формування адаптованої особистості.

5. Сформувати вміння роботи з інформацією та медіа засобами: знаходити, аналізувати, управляти, інтегрувати, оцінювати та створювати інформацію в різних формах й різними засобами; коротко та ясно висловлювати думки під час спілкування в мережі.

6. Розвинути міжособистісну взаємодію та співробітництво, здатність працювати в команді.

7. Сформувати вміння працювати в мережі Інтернет, навики роботи у відкритому інформаційному просторі.

Наукова новизна:

Полягає в науково-педагогічному обґрунтуванні доцільності використання навчальних мережевих та телекомунікаційних проектів у навчально-виховному процесі школи позаурочній діяльності, в розробці методології їх використання.

Для оцінки ефективності й результативності рішення задач, що визначає Програма «Мережева ПРОЕКТорія», надається система показників результативності:

- кількість учнів, залучених до мережевої проектної діяльності;

- підвищення якості знань учнів;

- зростання об’єму мережевих проектних робіт;

- кількість авторських методичних розробок, курсів, методичних рекомендацій з проблеми;

- кількість педагогів-координаторів мережевих проектів;

- кількість публікацій, що відображають результати мережевої проектної діяльності.

Очікуваний результат:

- інтерес до сучасних засобів інформаційного обміну й пошуку нових шляхів інтенсифікації освітнього процесу на основі мережевої проектної діяльності;

- потреба в постійному оновленні знань про можливості застосування ІКТ в професійному та загальнокультурному середовищі;

- професійна мобільність та адаптивність в інформаційному суспільстві.

Реалізація Програми «Мережева ПРОЕКТорія» дозволить:

- удосконалити діючу в школі систему організації мережевої проектної діяльності;

- об’єднатись всім суб’єктам виховання та навчання та максимально підвищити педагогічний вплив на учня;

- підвищити кількісні показники успішності учнів (участь та перемоги в конкурсах, проектах різного рівня, підвищення якості знань);

- підвищити інтерес учнів до навчальних предметів (формування внутрішньої пізнавальної мотивації);

- підвищити рівень професійної підготовки педагогів;

- сформувати вміння користувача інформаційними ресурсами й засобами комунікації.

Напрямки роботи:

1. Впровадження мережевої проектної діяльності.

2. Впровадження телекомунікаційних проектів.

3. Навчання учнів навикам мережевого проектування.

4. Організація методичної роботи з педагогами.

5. Участь в різноманітних конкурсах, творчих проектах різного рівня.

6. Діагностика формування и розвитку навиків мережевого проектування.

Взаємодія учасників мережевого проектного процесу

1. Функції адміністрації:

- розробка нормативних методичних документів, що містять вимоги до проведення мережевих проектних робіт;

- визначення графіка проведення мережевих проектів, терміну, що відводиться на проведення кожного з етапів мережевої проектної діяльності;

- здійснення ресурсного забезпечення мережевої проектної діяльності;

- здійснення загального контролю за мережевою проектною діяльністю.

2. Функції керівника шкільної мережевої лабораторії:

- визначення предметних теоретичних блоків, в рамках яких могла б здійснюватися мережева проектна діяльність;

- розробка переліку тем мережевих проектних робіт;

- координація міжпредметних зв’язків в рамках мережевої проектної діяльності;

- розподіл навантаження вчителів – координаторів мережевих проектів.

3. Функції вчителів – координаторів мережевих проектів:

- проведення консультацій з учасниками мережевих проектів;

- спостереження за ходом мережевої проектної діяльності;

- керівництво мережевою проектною діяльністю;

- здійснення методичної підтримки мережевої проектної діяльності;

- планування (разом з учнями) роботи протягом всього проектного періоду;

- поетапне відстеження результатів мережевої проектної діяльності;

- координація роботи учнів.

Немаловажну роль під час виконання проектів відводиться батькам учнів. Вони підтримують дітей протягом всього проектного процесу, допомагають їм.


← Повернутися до списку

До розділу...

На головну...