Будь гарячий або холодний. Але не теплий…

   Леся Українка... Доля мисткині та її рідних і друзів – це доля України, сповнена невимовної краси, сили і часто несправедливості. Розглядаючи життя Лариси Косач із висоти часу, що минув, дуже важко не замислитися над тим, що було б, якби вона прожила довше? Письменниця померла за рік до початку Першої світової і не застала подій, учасницею яких неодмінно би була, якби дожила. Сміємо припустити, що її репресували б, як сестру Ізидору чи подругу Людмилу. Враження, наче Бог не дозволив Лесі побачити більшовиків у Києві, колгоспи і Голодомор.

   150-літній ювілей Лесі Українки відзначали й у нашому навчальному закладі. Крім тематичних уроків у 6 – Б (усний журнал «Альбом зі старими світлинами»), 7 – Г («Берегиня українського народу») та  в 10 – Б (урок-марафон «Наша Леся») класах, учителі разом зі школярами читали  твори поетеси (5 – 11класи), грали в ігри, які в свій час записала Лариса Косач (6 – Д), відвідували віртуальні екскурсії (6 – А) та створювали лепбуки, присвячені  письменниці (5 – Б та         7 - А). Дехто з учнів захопився створенням відеоролика, щоб узяти участь у міському челенджі #МояЛеся.

   І ще одна гарна новина. В Україні видали 14-томник  Лесі Українки. Драматичні твори письменниці,  колекція народної творчості, а також особисті листи, які входять до її літературної спадщини вийшли друком, а також були викладені онлайн, тому кожен може долучитися до читання творів шляхетної українки.

                                                                                            НМЦ «Рідна мова»