Учитель музики

   Вона навчає дітей музики, цієї неповторної феї, яка завжди поривається від сірого, приземленого у високость.  Учитель -- це покликання, тому кожен щирий педагог добре розуміється на своїй справі, залюблений у неї. Він артист, художник, творець, який дає потужні крила своїм вихованцям. Учителем, як і поетом, не можна стати, ним потрібно народитися. А сучасному вчителеві, як ніколи, крім знання предмета, необхідне знання життя. Тоді його розумітимуть діти, адже для них він буде відкривати «мудрості людської глибину». Ще вчитель повинен мати ніжну та замріяну душу, бо до молоді не підійдеш з прокрустовою міркою. Молоде покоління – нестримне, гарячкувате, уперте, з прагненням «пізнать до краю радощі земні». Розумна наука йому ніколи не завадить.

   Тетяна Василівна  постійно пам’ятає, що на неї дивляться молоді очі, молоді серця, тому основними питаннями її вчительського життя стало щоденне інтелектуальне зростання, духовне збагачення, моральне й фізичне оновлення; поповнення, поглиблення, удосконалення своїх знань.

   Своєю педагогічною дорогою вона йде вже тридцять літ. Довга дорога – і довга пам’ять. Не завжди її можна намалювати рожевими фарбами, але учительська пам’ять зберігає файли тільки хороших моментів.

    Тетяна Василівна стала майстром своєї справи тільки тому, що працює   в хорошому педагогічному колективі, де можуть порадити й допомогти, де вона може повчитися в старших колег. Зі слухняної учениці, закоханої в музику, вона виросла до творчого педагога. Навчалася в школі, де й зараз працює, тут отримувала знання  її донька, котра зараз є студенткою факультету іноземних мов. Нині з Тетяною Василівною  в цій школі творчі однодумці, тому не страждає вона від самотності.  Не забуває бути вчителька чуйною дочкою й турботливою мамою.

   Життя пульсує, наповнене турботами, радощами й творчим натхненням…

Пивоварова Т.В.